Йоу, народ! Давайте поговорим о моих приключениях как наркомане-комике. Сегодня я расскажу вам историю о том, как я купила кодеин и работала массажисткой. Прошу понять и простить, если я комично крашну фразы, уважаемые аудиторы. Готовы? Тогда крутим!
Значит, все началось с того, что у меня появилась идея попробовать закладочки для гычи. Я слышал от своих «ширевых» друзей, что кодеин может доставить некую эйфорию. И да, это было как музыка для моей души. Я задумался, каким образом получить этот ширево. Вспомнил, что один мой знакомый владеет необходимой фольгой для кайфа, так что решил обратиться к нему.
Естественно, сделал все по шаблону «наркочеловеки» – подошёл, сделал знаки говорящие, а потом кивнул в сторону своего горла, дав ясно понять, что ищу кодеин. Заметил, как он улыбнулся, а его глаза начали искриться от внутреннего шуги. И вот он вытащил пачку тех самых закладок. Сказал, что эта дымка вызывает легкое опьянение и чувство свободы. Я решил попробовать. Благо, у меня уже была фольга, так что можно было приступить к наслаждению, хе.
Как только я стал разворачивать фольгу, ждал, что должно произойти что-то волшебное. – думал я. А потом... поджигаю фольгу и наливаю ширево на неё. Чувствую, как гыча начинает «танцевать», а сердце бьется чаще, как будто оно готово выскочить из груди. Это было такое ощущение, будто я оказался на прогулке по облакам, а мой мозг плывет в бесконечности.
Вскоре я начал ходить вместе со своими «ширевыми» друзьями на закладки. Легкий и неповторимый кайф от кодеина окутывал нас словно мягкое шала.
Однажды мне посчастливилось получить работу массажисткой в салоне. На первый взгляд это казалось несуразным сочетанием – массажистка и наркоманка. Но знаете что? Было очень интересно наблюдать, как моя гыча сливалась с энергией открытых людей, приходящих в салон.
Мои руки становились чувствительными, словно они отдыхали в лоне природы. Плавно скользя по телам клиентов, они доставляли им истинное наслаждение, а меня на мгновение уносило в иное измерение. Человек, лежащий передо мной, не подозревал, что на моей голове - гыча, и что в моей жизни есть другая сторона, анаша.
Каждый раз, когда я втягивала анашу перед работой, я ощущала себя смелее, более уверенной в своих действиях. Массаж становился чуть ли не настоящим искусством, а я оказывалась в волшебном состоянии, словно на эйфорической волне счастья. Уверен, что клиенты тоже ощущали эту магию.
Однако, со временем эта игра с ширевом и анашей стала для меня опасной. Я постепенно осознавал, что нельзя жить всю жизнь в таком состоянии. Гыча перестала быть игривой и стала омрачаться ощущением шуги. Я понял, что это не путь, который я хочу пройти. Мне потребовалась внутренняя сила и поддержка близких людей.
В заключение, друзья, хочу сказать вам, что кодеин и массажисткой несовместимы. Но в наркоманской комедии все возможно! Не забывайте, что за закладками следует шуга, а ширево с анашей – это лишь обманчивое притяжение.
Я продолжаю свои выступления и смешной наркоман! И пусть эти слова были с пропахшей нашей комедией, но всегда помните о важности здоровья и неподкупностью духа. Stay clean!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
